А вже літ більш двісті — различия между версиями
(Новая страница: «'''«А вже літ більш двісті» («Вже більше років двісті»)''' — украинская народная песня о на…») |
|||
| Строка 37: | Строка 37: | ||
На коси побили. | На коси побили. | ||
Гей, гей, козаченько молодий! | Гей, гей, козаченько молодий! | ||
| − | |||
А де же ж твій кониченько вороний? | А де же ж твій кониченько вороний? | ||
На коси побили. | На коси побили. | ||
Текущая версия на 22:42, 14 сентября 2019
«А вже літ більш двісті» («Вже більше років двісті») — украинская народная песня о народной тоске по казачеством и за правами Украины за времена существования Гетманщины. Демонстрирует глубокий народный народный сумм за булими вольностями, констатирует невольные и затруднительное положение украинцев в составе Российской империи. Песня составлена в конце 18 веке. Правильное исполнение этой песни предполагает гневный и «не примиренний» голос. Традиционно выполняется в три голоса. Песня была записана Анатолием Свидницьким в 1850х годах, эта песня была популярна в 19 веке на территории всей Украины и в Кубани. В 1901 году текст песни опубликовал Иван Франко. В Российской империи и СССР эта песня находилась под строгим запретом цензуры, выполнения каралось. Только в конце 1980х годов с ослаблением цензуры эта песня начала исполняться на концертах. С 1988 года эта песня находилась в постоянном репертуаре мужского народного хора «Чумаки» под руководством. Триліса (г. Киев). Именно исполняя эту песню хор «Чумаки» занял 1 место среди мужских хоров на хоровом конкурсе им. М. Леонтовича 1993 года. Песня имеет несколько вариантов исполнения.
Бой[править]
Аккорды и текст[править]
А ВЖЕ РОКІВ ДВІСТІ А вже років двісті, Як козак в неволі. Понад Дніпром ходить, Викликає долю: "Гей, гей, вийди, доле, із води! Визволь мене, серденько, із бідні Викликає долю: "Гей, гей, вийди, доле, із води! Визволь мене, серденько, із бідні" "Не вийду, козаче, Не вийду, соколе. Ой рада б я вийти, Так сама в неволі, Гей, гей, у неволі, у ярмі, Під московським караулом у тюрмі . Так сама в неволі, Гей, гей, у неволі, у ярмі, Під московським караулом у тюрмі". * Вже з ратищ козацьких Серпи поробили, А шаблюки гострі На коси побили. Гей, гей, козаченько молодий! А де же ж твій кониченько вороний? На коси побили. Гей, гей, козаченько молодий! А де же ж твій кониченько вороний? Що кінь - то у плузі, А козак за плугом, Понад Дніпром ходить Розмовляє з лугом: "Гей, гей, козаченько, бери ніж, Де зустрінеш воріженька, там і ріж!" Розмовляє з лугом: "Гей, гей, козаченько, бери ніж, Де зустрінеш воріженька, там і ріж!" Ой пане Богдане, Нерозумний сину! Занапастив Польшу Ще й нашу Вкраїну. Гей, гей, занапастив, зруйнував, Бо в голові розуму мало мав. Ще й нашу Вкраїну. Гей, гей, занапастив, зруйнував, Бо в голові розуму мало мав.
